Блог Максимець Анни Олександрівни, учителя англійської мови Новоукраїнської гімназії №7
пʼятниця, 27 травня 2016 р.
середа, 28 жовтня 2015 р.
вівторок, 27 жовтня 2015 р.
неділя, 4 жовтня 2015 р.
Щиро вітаю колег із Днем працівників освіти!!!
Ты помнишь, было вокруг
Море цветов и звуков.
Из теплых маминых рук
Учитель взял твою руку.
Он ввел тебя в первый класс,
Торжественно и почтительно
Твоя рука и сейчас
В руке твоего Учителя!
Желтеют страницы книг,
Меняют названия реки,
Но ты его ученик —
ТОГДА, СЕЙЧАС И НАВЕКИ!
И если в жизни большой —
Вольно или не вольно —
Ты вдруг покривишь душой,
Ему будет очень больно,
А если в суровый час
Ты выстоишь, как мужчина —
Улыбка хлынет из глаз
Лучами добрых морщинок.
Дай на свежем ветру
Ярче ей разгореться !
Из теплых маминых рук
Учитель взял твое сердце!
неділя, 10 травня 2015 р.
середа, 15 квітня 2015 р.
Про мене)))
Моє педагогічне кредо: "Якщо людина не намагається зробити більше, ніж вона може, то їй ніколи не зробити все те, на що вона здатна".
Моє життєве кредо: "Бачу ціль - не бачу перешкод!"
Кожен учитель,
незалежно від віку й досвіду, у своїй роботі дотримується певних принципів.
Проте у нашій професії неможливо розмежовувати життєве та педагогічне кредо,
адже вони доповнюють одне одного. Оскільки мені пощастило працювати з
наймолодшими школярами, то моє педагогічне кредо звучить наступним чином: Якщо
людина не намагається зробити більше, ніж вона може, то їй ніколи не зробити
все те, на що вона здатна. Маю на увазі, що навіть із маленькими учнями
необхідно працювати так, ніби вони дорослі й самостійні. Тому іноді треба
вимагати більше, аніж вони вміють. Саме це і виховує в них прагнення вивчити ще
більше. Моє життєве кредо: Бачу мету – не бачу перешкод. До своєї мрії
необхідно йти впевнено, завжди пам’ятаючи, що цього ніхто не подарує. Саме
цьому намагаюся навчити і своїх учнів. Проте, працюючи за поставленими перед
собою правилами, ніколи не забуваю, що мені довірено дитинство, а це –
найдорожчий з усіх скарбів.
Підписатися на:
Дописи (Atom)