Хороші новини

У соцмережах нині дуже модним є віяння протягом п"яти днів писати свої хороші новини. Я вирішила дещо видозмінити таку традицію і намагатися щодня записувати те хороше, що трапилося протягом дня з моїми малюками чи зі мною. Тому...





День перший.

24 квітня 2015 року



Сьогодні п"ятниця. А це значить, що завтра вихідний. Але на цьому позитив не закінчується)

-  2-А порадував виченими have got та has got);

-  3-А та 3-Б прекрасно розібралися з новими словами і знову (неначе кіт із мультика про Шрека) дивилися на мене своїми вреднючими очима, щоб я не задавала додому письмової вправи. Довелося задавати текс. Як же їм можна відмовити;

- 4 клас закріплював уживання неправильних дієслів. Колись, сподіваюся, вони все-таки їх вивчать толком. Але то вже будуть хороші новини наступного дня)))

Сьогодні дуже порадувала погода: сонечко і тепло вплинули на настрій. І сьогодні він був сонячним і теплим, як і має бути навесні. Сподіваюся, що погода й надалі лишатиметься такою ж, адже завтра Всеукраїнський суботник - і на нас чекає фарбування - біління - замітання. Думаю, буде весело.





День другий.

25 квітня 2015 року



Суботник був на славу. Роботи зробили дуууууже багато: шкільне подвір"я чисте, ворота пофарбовані, басейна приведена до порядку, клумби впорядковані, колектив задоволений. День порадував своєю сонячністю і теплотою. Друга половина дня була не такою веселою, проте не менш насиченою. Роботи вдома за тиждень відсутності  і заплутаності в зошитах-підручниках-журналах підназбиралося стільки, що за 33 вихідних не розгребеш. Проте доводиться за одні...

 Але хто буде думати про те, що є багато роботи? Зовсім скоро на нас усіх чекають літні канікули.

(...навіть сама думка про них гріє вже...) А це значить, що буде тепло і вільно)))

Висновки: справи усі з прибиранням виконані, наближення літа відчувається ще гостріше, а настрій - теплий і сонячний)))

День третій.

26 квітня 2015 року



Минув іще один квітневий день. Сумний, хоч і лагідний. Мабуть для кожного, хто пам"ятає, він і досі трішки болить. Чорною міткою в історії нашої країни назавжди лишиться Чорнобиль...

Живим треба жити. Тих, хто собою закривав ту страшну катастрофу, - вічна пам"ять...

Так, це не хороші новини, а навіть дуже навпаки. Проте це те, про що требе пам"ятати завжди...





День четвертий.

27 квітня 2015 року



Понеділок - день тяжкий. То є правда. І майже ніколи не є навпаки (дякую Марії Матіос за правду життя))). Уроки, уроки, урочечки. Довго й нудно читали з першачками. Я оце думаю: навіщо так старанно вчити їх читати, якщо вони за літо все одно все забудуть??? Перевірено роками. Тому, що треба ж їх чомусь учити))) 2 клас - молодчинки. Приготували шикарні проектно-творчі роботи) чесне слово, поставила аж чотири дванадцятки! Усе інше - буденне. В оцій буденності - недоліки й переваги нашої професії. Я люблю свою роботу. Це - факт.









День п"ятий.

28 квітня 2015 року

День минув - і слава Богу. Знаєте, усе-таки учням 3 класу частково зрозуміла відмінність часів Present Simple та Present Continuous. Це не може не радувати. 4 клас гастролює, та то - абсолютно звична картина. Усе списуємо на весну)))

Дуже хотілось морозива і квітів. Так уже вийшло, що було і те, і інше. Дякую любимій учениці за прекрасні тюльпани, а чоловікові - за солодкий подаруночок. Життя - прекрасне.







Дні шостий - сьомий.

29 - 30 квітня 2015 року

На пару днів випала з життя. Була, можна так сказати, у творчому відрядженні - набиралася сил і натхнення в Одесі. Скажу я Вам, це якесь чудо. Морське повітря, одеський колорит, Дерибасівська, сотні магазинів та магазинчиків, МакДональдс (да-да) - це саме те, що потрібно після зими (у тому випадку, якщо на Канари чи на Кіпр грошей не вистачає). Зовсім інші емоції, враження та відчуття. Тепер можна і за роботу братися)) от тільки аж прикро, що вихідні попереду. Напевне, кожному вчителеві іноді потрібно плюнути на все, махнути рукою - і поїхати кудись хоча б на трішечки, аби відпочити (сподіваюся, відділ освіти не добереться до цього запису))). Це було прекрасно)) Дякую Льопі і Бодіку (моїй сестричці та її хлопцеві) за ці дні) 










День восьмий.

1 травня 2015 року



Мир, труд, май!!! І поки наша влада бореться проти всього комуністичного, у всієї країни - вихідний. Дуже доречно) проте для моїх бабусі і дідуся цей день значить багато, а це означає, що боротися із цим не потрібно. 

Я вітаю зі святом тих, для кого це важливо. І тих, кому потрібно знати, що про це не забувають. 

А тепер хороше. Я сьогодні каталася на велосипеді. Да-да. Круто, чесне слово. Вирішила, що це потрібно і здоров"ю, і мені, щоб трохи кудись спрямовувати свою енергію. Бо щось її в мені забагато.  Тож тепер я - спортсменка-велосипедистка))

Дні вихідні))))

2 - 3 - 4 травня 2015 року

Усього дуже багато. Головне враження - Дендропарк. Слухайте, живемо під боком, а ще жодного разу не їздили, щоби побачити цю красу. Неймовірна кількість тюльпанів і приємних відчуттів))) це просто якась бомба. Сповільненої дії. Я ще довгенько ходила зачудована, насолоджуючись цією весною. Трішки налякали дощі, але сонечко не примусило на себе довго чекати) і знову - весна...

Підкорили "Марс"))) у всіх моїх то була перша експедиція, а я була, мабуть, їхнім екскурсоводом) бо ж я вже знаю, що й до чого)

Хоча, знаєте, наслухалися ми там мільйон всього))) як же по-різному люди висловлюють свої емоції. А я - молодчинка) мовчала) тільки гигикала гучно)) коротше, учительська психіка - незламна))) жоден "Марс" не бере)






Головне - бути поруч із тими, кого дуже любиш. І хто наповнює кожен твій день турботою і ніжністю - коханий чоловік, сестричка та зять))) ви - найкращі люди на планеті)

дякую за те, що ви є...









9 травня 2015 року

Усіх - усіх зі святом Великої Перемоги! Дякуємо нашим славним бабусям і дідусям за те, що зуміли прогнати ворога хижого із нашої землі! Допоможіть нам і нині мудрим словом і своїм благословенням очистити Україну від ворожої нечисті!!!

             Була на урочистостях, присвячених річниці Перемоги. Кожного року учасників бойових дій ставало все менше і  менше... А нині - їх більшає. До героїв Великої Вітчизняної додаються учасники АТО. Зовсім молоді хлопці. У військовій формі. Із українськими прапорами в руках...

Коли закінчиться війна? Не АТО, а війна..?






Середина травня 2015 року

Усього так багато навалилося. Контрольні - оцінки - аудіювання - весна - кінець навчального року - суцільне розледачіння... Багато різного. Погода наче бавиться із нами: то припікає нетравневим сонцем, то холодить до колючок. Якось зовсім сумно.

Хочеться вже сонця і тепла... Нормального весняного тепла.

А попереду ще стільки всього: останній дзвоник, випускний, зустріч однокласників (у мене вже 10 рокі, як я закінчила школу, а це Вам не жарти), оздоровча з англійським нахилом.

Сил ще треба так багато, але вже ну зовсім нічого не хочеться.

Треба зібратис і зробити останній ривок)))

Хороші новини: у п"ятницю (15 травня) до нас приїжджав театр імені Кропиницького. Показували "За двома зайцями". Вони круті) Особливо - Проня) насміялася на місяць наперед. 16 травня о 23.30 були у краєзнавчому музеї у рамках акції "Ніч у музеї". Дізналися багато нового і цікавого)

Життя летить, не стишує галопу...






Кінець травня 2015 року

Ой-ой, не знаєш, за що хапатися спершу. Контрольні-оцінки-репетиції випускного-останнього дзвоника... Усе - одночасно, таке іноді трапляється у житті. Да-да.

Просто закінчується весна, розпочинаються канікули-відпустки, починаються ремонти-консервації. навіть не знаю, що краще...

По порядку: випускний) це було здорово. Знаю, що це не зовсім українське слово, але підходяще.

По-друге, контрольні написані, оцінки виставлені. Кому що не подобається, буде стимул краще працювати наступного року. Призадумайтеся про свої успіхи в навчанні!

По-третє, останній дзвоник!!! Реальне педагогічне свято! Свято доброти і свободи!

Літо 2015 року
Було чудово. Оздоровча - це окрема тема. Було всього багато. І весело, і не дуже. І скакали, й англійську вчили. І хотіли, і не дуже. І сварилися, і мирилися. Головне - усім сподобалося. Відпочили.
Потім - було море. Я люблю Одесу. Це однозначно. А ще Музей цікавої науки. Якщо ви коли-небудь будете в Одесі, обов"язко туди сходіть. оно того варте. Навіть якщо ви не любите фізику чи хімію, це вас захопить.

Ще - було варення, компоти і томатний сік. Не можу сказати, що це було круто. Але смачно. Дай, Боже, здоров"я моїй свекрусі, яка практично все зробила сама. Я ж втомилася навіть від того, що мені довелося зробити.
Підготовка до нового навчального року була не надто веселою і приємною. Відчуття того, що знову доведеться рано вставати, готуватися до занять, писати конспекти, ставити двійки, не гріло душу... Проте знову перший дзвінок, знову бешкетники-першокласноки розтопили кригу. Щастя від того, що ось вони - мої казявочки. Скучила. Яке приємне відчуття.



І семестр 2015-2016 н.р.
Таааак, закинула я трохи свій блог. Печально. Просто так багато роботи, здається, не було ще ніколи. Діти - шалені карлсони, туди-сюди, туди-сюди. Особисто я не встигаю. Нікуди. Абсолютно. Часу ні на що не вистачає, роботи - вагон і маленька тачечка. Усе закрутило-завертіло...
Мабуть, таке іноді трапляється: ідеш на роботу 1 вересня, так любо, так хороше, нахиляєш голову, починаєш робити роботу, проводити уроки, писати журнали... Піднімаєш голову - Новий рік. Агов! Коли опало листя? А дощі цієї осені були??? Нічого не помітила. Ото таке.
Просто зараз уже зима. Небеса випробовують нас то снігопадами, то дощами, то ожеледицею. Наче на міцність перевіряє.
Якісь не дуже хороші новини у мене виходять. Не зважайте) усе добре. Просто інколи буває й таке.
Семестр видався гарним. Малявки вчаться. Щс розуміють, щось - не дуже. Школа на місці. Усі працюють. Як у вулику.

Ось так.